ПОТУРБУЙТЕСЯ ПРО БЕЗПЕЧНЕ ДОЗВІЛЛЯ СВОЇХ ДІТЕЙ!

Настала чергова пора відпусток та літніх канікул, а з ними - час нових тривог і відкриттів як для батьків, так і для дітей.  Дитина влітку частіше залишається без нагляду, і якщо вже ми не завжди можемо бути поруч, то просто зобов'язані навчити її убезпечувати себе.

Безпека дитини складається з двох окремих розділів.

 Перший — це фізична безпека, яка передбачає:

• правила поведінки на воді,
• правила, пов'язані з перегрівом і отруєннями організму,
• наявність вміння поводитися з комахами і тваринами,
• правила гігієни і поведінки на дорозі, на вулиці, в лісі.
   

Другий — правила психологічної безпеки, які передбачають

• можливість і умови спілкування з новими людьми,
• вміння вибудувати правильні межі особистої безпеки і перебування дитини в зоні психологічного комфорту, що виключає насильство.

Дорослим необхідно пам'ятати, що їхнє  завдання та обов'язок зробити все, щоб відпочинок став дійсно безпечним та корисним. Для цього не підходить лише категоричне «НЕ МОЖНА». Дитина повинна усвідомлювати,  для чого вона щось робить, і чому не можна робити деякі речі.

Важливо пояснити їй, що в разі виникнення небезпечної ситуації, просити допомоги краще в людей у формі — поліцейських, пожежників, лікарів, кондукторів, касирів. Прості перехожі не завжди можуть бути налаштовані дружелюбно, і просити допомоги можна не в усіх. Не зайвим буде мати при собі записані на папері телефони батьків (візитівку). Адже в стресі, навіть коли дитина знає їх напам'ять, вона може все забути.

Вона повинна вміти розпізнавати зло, поганих людей і знаходити оптимальний вихід з несприятливих обставин. Тому дуже важливо навчити дитину вмінню відрізняти насильство — як фізичне, яке є явним і очевидним, так і психологічне, яке може ховатися за маскою доброзичливості.

Дитину важливо навчити говорити "ні" саме дорослим, у той момент, коли вона розуміє, що їй пропонують зробити щось, що суперечить її особистим або суспільним нормам. Вона повинна не боятися поділитися своїми переживаннями з батьками, які її не сваритимуть і не осуджуватимуть, бо саме на це розраховує злочинець, умовляючи дитину зберегти таємницю. Правильна реакція батьків — запорука довіри з боку дитини в подальшому. Не карайте дітей, якщо вони стали жертвами насильства, не лайте і не соромте. Дитина повинна бути впевнена, що в будь-який ситуації батьки її підтримають та захистять.