ШАНОВНІ БАТЬКИ!
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО:

Декларація прав дитини, проголошена генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитини повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Обов’язок виховувати, ростити дитину – найважливіший обов’язок матері та батька. Це – обов’язок не лише перед самою дитиною, а й перед усією родиною та суспільством.

В Україні відповідальність батьків передбачена Сімейним Кодексом.

Стаття 150 Сімейного Кодексу (далі СК) України визначає основні положення з виховання дітей. Для здійснення цього завдання батьки наділяються батьківськими правами, тобто правом на особисте виховання своїх дітей.

Батьківські права є в той же час і обов'язками батьків, тому що вони не тільки володіють правом на виховання дитини, а й мають обов'язок її виховувати. Нездійснення ними своїх прав тягне за собою повну їх втрату, або тимчасове позбавлення цих прав.

Частина друга статті 150 СК зобов'язує батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. При цьому Цивільний кодекс України услід за міжнародно-правовими документами, ратифікованими Україною, визначає здоров’я як стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише як відсутність хвороб чи фізичних вад.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я своїх дітей, їх фізичний та духовний розвиток, ведення ними здорового способу життя. Цей обов'язок батьків полягає у забезпеченні  дітям:

• сприятливих умов життєдіяльності, тобто такого стану середовища життєдіяльності, при якому відсутній будь-який шкідливий вплив його факторів на здоров'я дитини і є можливості для забезпечення нормальних і відновлення порушених функцій організму;
• умов виховання, які відповідають вимогам санітарних норм;
• здійснення заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я дітей, їхнє гігієнічне виховання та засвоєння ними основ гігієни;
• сприянні утвердженню у дитини здорового способу життя;
• сприянні наданню дитині необхідної первинної лікувально-профілактичної допомоги, що передбачає консультацію лікаря, просту діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи (щеплення), а також наданню спеціалізованої і високоспеціалізованої допомоги;
• забезпеченні дитині проходження  обов'язкового медичного огляду (дитині у віці до одного року - щомісяця) (Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1994 р. № 532 "Про обов'язкові медичні огляди деяких категорій населення");
• запобіганні вживанню дитиною тютюнових виробів, алкогольних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин тощо.

У разі порушення батьками свого обов'язку піклуватися про здоров'я дитини, якщо воно завдає істотної шкоди здоров'ю дитини, вони можуть бути позбавлені батьківських прав на підставі п. 2 ст.164 СК України.

Отже, відповідальність за якнайкраще забезпечення інтересів дитини лежить насамперед на її батьках.

Однак без допомоги і втручання держави в оздоровчий процес дітей батьки не зможуть самостійно в повній мірі справлятися з цим завданням. Тому у статті 6 Закону України «Про охорону здоров'я» передбачено низку законодавчих заходів для подання допомоги батькам в оздоровчому процесі дітей, саме:

❖ «Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я.

❖ Держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

З цією метою держава вживає заходів щодо:

• зниження рівня смертності немовлят і дитячої смертності;

• забезпечення надання необхідної медичної допомоги всім дітям;

• боротьби з хворобами і недоїданням, у тому числі шляхом надання доступу до достатньої кількості якісних харчових продуктів ті чистої питної води;

• створення безпечних і здорових умов праці;

• надання матерям належних послуг з охорони здоров'я у допологовий і післяпологовий періоди;

• забезпечення всіх прошарків суспільства, зокрема батьків і дітей, інформацією щодо охорони здоров'я і здорового харчування дітей, переваг грудного вигодовування, гігієни, санітарних умов проживання дітей та запобігання нещасним випадкам;

• розвитку просвітницької роботи, послуг у галузі планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я;

• пільгового забезпечення дітей ліками та харчуванням у порядку, встановленому законодавством.