Останнім часом різко зросла активність кліщів, в зв’язку з чим почастішали і їх атаки на людей і домашніх тварин. Тож  давайте згадаємо, що таке хвороба Лайма, як себе убезпечити від зараження і що робити, якщо вже стався укус кліща.

Для початку треба знати, що «кусючими» (а значить, і потенційно заразними) є і личинки кліщів (для насичення потрібно близько 5 діб), і німфи (до 8 діб) і, природно, дорослий кліщ (до 12 діб). У процесі насичення маса личинок збільшується до 20 разів, маса німф - до 100 разів, а маса самок - до 120 разів.

За даними Бахмутської районної філії ДУ «Донецький ОЛЦ МОЗ України» у  м. Бахмут та Бахмутському районі в останні роки відмічається складна епідемічна ситуація щодо Лайм-бореліозу. У 2017р. зареєстровано 35 захворювань проти 22 в 2016 році. Максимальна кількість укусів кліщами реєструється у квітні-червні – 70%, у липні-вересні-25%.

Лайм-бореліоз віднесено до захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації. Хвороба проходить різноманітно, маскуючись під грип, артрози, невралгії, міалгії та інші захворювання, і лише укус кліща в недавньому минулому дозволяє запідозрити хворобу Лайма. Особлива ознака хвороби - кільцевидна еритема, тобто червоне кільце різного діаметру навколо місця укусу кліща, буває не завжди ( у половині випадків).

Простіше попередити укус кліща. Треба пам’ятати, що кліщі, шукаючи зручне місце нападу, піднімаються на рослини на висоту 0,5-1,5 м., невисокі гілки дерев і кущів та чіпляються за тварин і людей, які проходять поруч. Запах живої істоти кліщі можуть відчути з відстані 10 метрів. Їх значно більше  на узбіччях лісу та стежках, ніж у гущавині. Небезпека нападу кліща існує не тільки у природних ландшафтах. Дорослі кліщі, личинки і німфи можуть потрапити в житло людини з квітами, дровами і присмоктатись до людини через декілька днів після перебування в лісі або парку. Підступність кліщів у тому, що вони присмоктуються до тіла людини непомітно і безболісно, внаслідок чого їх виявляють на наступний день після присмоктування, але зазвичай – пізніше.

Максимально уникнути укусу кліщів можливо.  Для цього слід знати, що:

• На доглянутих ділянках зі скошеною травою навряд чи будуть присутні кліщі, там немає необхідних їм тварин і мало вологи; навпаки, області, багаті на зелені насадження, як декоративними, так і природними, є більш симпатичними для кліщів, тому найвища їх концентрація спостерігається в лісах;
   
• При перебуванні в зонах можливого перебування кліщів необхідно наносити на шкіру і одяг репеленти, які містять ДЕТА (діетілтолуамід), на одяг можна наносити акарациди перметрин; чим вище концентрація ДЕТА, тим більше тривалий захист від кліщів формується, проте треба пам'ятати, що у дітей застосовувати продукти, що містять більше 10% ДЕТА, протипоказано через підвищену абсорбції і ризику нейротоксичності дії, причому навіть допустимі його концентрації не можна використовувати дітям для обробки рук через небезпеку потрапляння на слизові. Крім того, існують і народні методи, зокрема можна натиратись ефірними оліями (евкаліптова, м’ятна, розмаринова та ін.);
   
• Перебуваючи в лісі, слід носити сорочки з довгими рукавами, штани заправляти в шкарпетки, довге волосся ховати під капелюх;
   
• Відпочивайте на сонячних, відкритих галявинах, а не біля кущів.
   
• Ходіть на сонячному боці посередині стежок.
   
• Убезпечити від кліщів домашніх тварин можна шляхом обробки їх репелентами, носінням спеціальних нашийників та ін.

Оскільки всі ці рекомендації не завжди практичні і можуть бути використані, особливо у дітей, ніхто не скасовує щоденний рутинний ретельний огляд тіла: складок шкіри, області за вухами, пупка, паху, пахвових западин, волосистої частини голови.

Якщо кліщ усе ж присмоктався – не лякайтесь, Вашу безпеку гарантує грамотне видалення кліща. Краще зробити це в кабінеті медичного закладу. За відсутності такої можливості намагайтесь самостійно видалити кліща одним з таких методів:
•    кліща захоплюють пінцетом якомога ближче до його ротового апарату (під головку) і тримаючи строго перпендикулярно до поверхні укусу, витягують розкачуючи, або вивертаючи навколо осі тіла кліща легкими рухами;
•    міцною ниткою перев’язують головну частину кліща і підтягуючи нитку доверху та у боки, витягують із шкіри;
•    капнути на кліща м’ятну олію, кліщ самостійно вилізе з місця укусу.

Пам’ятайте: різкий відрив кліща багаторазово підсилює ризик зараження!

Після видалення кліща місце укусу продезінфікувати (70% спиртом, 5% йодом, спиртовмісними речовинами), а руки вимити з милом. Якщо на шкірі залишилась чорна цятка (при відриві головки або хоботка кліща), обробити її 5-відсотковим розчином йоду та залишити до природної елімінації, або звернутись до хірурга для видалення.

Інформація про місце, час і дату укусу і про те скільки кліщ міг перебувати на шкірі, є важливою для оцінки ризику зараження. Що менше часу кліщ пробув на шкірі, то менша ймовірність захворювання. Після видалення кліща необхідно обов’язково звернутися до лікаря-інфекціоніста.

Джерело