Щорічно,  2 квітня, весь цивілізований світ відмічає День розповсюдження інформації про аутизм. Ініціатором цього заходу стала Генеральна Асамблея ООН - 21 січня 2008 року вона винесла резолюцію, що виражає крайню стурбованість збільшенням чисельності дітей з аутизмом.

За інформацією МОЗ України кількість дітей з розладом аутистичного спектру постійно зростає. Якщо в 2005 році їх було всього 662, то в 2010-му – 1.838, а до початку 2016-го - 5.092. За оцінками експертів, сьогодні на 100 дітей припадає одна дитина, яка страждає на аутизм.

На початок 2017 року на обліку у лікаря психіатра Бахмутської дитячої лікарні знаходилось 42 дитини – інваліда з діагнозом «Дитячий аутизм».

Аутизм – це порушення розвитку, яке проявляється протягом перших років життя дитини і є наслідком неврологічного розладу, який позначається на функціонуванні мозку. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що раннє діагностування та належне обстеження і терапія мають життєво важливе значення для росту і розвитку людини.

Особи з аутизмом мають труднощі з соціалізацією та комунікацією. Такі люди не так легко йдуть на контакт, часто заклопотані своїми дрібними справами, котрі циклічно повторюють. З такими людьми буває складно спілкуватись. Діти, які вміють говорити, користуються цією навичкою вкрай рідко. Деякі з них можуть знову і знову повторювати фразу. Їм властиві незвичайні жести і дивні пози. Вони не дивляться співрозмовнику в очі.

Дво - або трирічний малюк-аутист може довго дивитися на якісь речі або зображення, наприклад, цифри, як би вивчаючи їх. Навіть у цьому віці у нього можуть проявитися геніальні здібності: він цілком легко може вирішувати в умі приклади з двозначними числами. У той же час, він не зможе переказати казку, яку йому прочитали. Цілком можливо, що він розповість її точнісінько, слово в слово, як прочитала її мама, але своїми словами — ніяк.

Саме це змушує задуматися про те, що аутизм в якомусь роді не стільки захворювання, скільки особливий психічний стан дитини. Це зовсім інші діти, які живуть у своєму особливому світі.

Шановні батьки, якщо Ви помітили хоча б одну із зазначених нижче ознак у своєї дитини:

- сторониться мами, не любить, коли до неї торкаються, гладять по голові;

- не дивиться в очі, або дивиться ніби крізь Вас;

- не гулить в 12 місяців;

- не вказує пальцем на предмети (12 місяців);

- багаторазово цитує уривки з книг, реклам, фільмів – і це основний прояв мови;

- грає незвичайними предметами: стрічками, волоссям, паличками... викладає їх в ряд;

- раптом втратив навички говоріння або соціального спілкування в будь-якому віці;

- гіперактивний або неуважний;

- не реагує і не відгукується на своє ім'я, хоча слух є

ОБОВ'ЯЗКОВО зверніться до дільничного педіатра або сімейного лікаря.

Але! Якщо Ви побачили одну з ознак аутизму, це ще не означає, що у вашого малюка є цей розлад. Існує безліч діагнозів, які за критеріями перегукуються між собою. Тому в будь-якому випадку, краще відразу постукати у двері до фахівців.

Наостанок хотілося б сказати кілька слів батькам, які особисто зіткнулися з цією проблемою. Не забувайте, що ваша дитина — особлива. Вона не погана, вона просто не така, як інші. І вона, як ніхто інший, потребує вашої підтримки і розуміння. Любіть її, показуйте свою любов. Хваліть за найменший успіх і не демонструйте невдоволення в разі невдачі. Дитина повинна відчувати вашу підтримку і готовність прийти на допомогу в будь-який момент: це не дасть їй ще більше замкнутися у собі. Не забувайте, що лікування аутизму — дуже складний процес, що вимагає комплексного підходу, вашого терпіння, уваги і любові. Якщо ви будете налаштовані на позитивний результат, то так воно і буде.

СИЛ, ЗДОРОВ'Я ВАМ ТА ВАШОМУ МАЛЮКУ!