У 2016 році ВООЗ запропонувала відзначити його під гаслом: Знати гепатит – Діяти зараз. Цей день проводиться з метою підвищення обізнаності щодо гепатиту, профілактики і розуміння, яку загрозу для здоров'я він представляє. Дата 28 липня обрана для Всесвітнього дня в честь дня народження Лауреата Нобелівської премії, професора Баруха Самуеля Бламбергера, який відкрив вірус гепатиту В.

Вірусний гепатит — це запалення печінки, яке викликане одним з п'яти вірусів: А, В, С, D і E. Вірусні гепатити є інфекційними захворюваннями, однаково небезпечними по серйозністі та  незворотністі наслідків. Шляхи передачі різні: гепатити А і Е, як правило, потрапляють в організм через їжу і воду. Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна) — це типова «хвороба брудних рук». Гепатит В — через кров та інші рідини організму; гепатит С – в першу чергу через заражену кров; гепатит D частіше є додатковою інфекцією при гепатиті С. Всі віруси визивають запалення і негативно позначаються на стані здоров'я, становлячи цілу групу захворювань, знайомих людству як «жовтяниця» і викликаючи такі важкі ускладнення, як рак і цироз печінки.

 
Навіть самий загартований організм і сама міцна імунна система виявляються майже безсилими перед цими вірусами. Проте боротьба з «кланом» гепатитів цілком реальна, а максимальний ефект вона дає у формі профілактики. Гепатит – це як раз той випадок, коли банальна істина: «Легше попередити, ніж лікувати» доводить свою історичну правоту, оскільки вірусні гепатити мають підступну природу, а деякі з них несуть загрозу життю. Тому заходи профілактики завжди доречні і завжди дієві, адже саме завдяки їм 60 людям з 100 вдається уникнути інфікування.

Гепатит А. Серед найбільш поширених і небезпечних «хвороб немитих рук» першість впевнено утримує гепатит А. Для виникнення захворювання необхідно, щоб збудник від хворої людини потрапив через рот в кишечник здорової. Відбувається це при попаданні фекалій в: питну воду, місця плавання, харчові продукти, на руки, іграшки, жувальні гумки, олівці, ручки, посуд, білизну, можливий перенос вірусу і мухами. Симптоматика проявів захворювання наступна: блювання, нудота, підвищена температура тіла, нездужання, втрата апетиту, темний колір сечі, поява жовтуватого відтінку білка ока і шкіри.

Профілактика поширення вірусного гепатиту А полягає в обов'язковому дотриманні елементарних гігієнічних норм (миття рук не менше ніж з дворазовим намилюванням перед приготуванням та вживанням їжі, після туалету і різних місць загального користування, миття овочів і фруктів під проточною водою, предмети гігієни повинні бути індивідуальними), а також вживання доброякісної питної води.

Дуже близьким за характером протікання та шляхи зараження до гепатиту А є вірус групи Е. Деякий час його вважали різновидом гепатиту А, але захворювання довело свою самостійність, вражаючи людей певного віку – від 15 до 30 років.
Небезпеки зараження піддаються, в основному, чоловіки, але якщо захворює вагітна жінка, то всі сили і медиків, і її власного організму повинні бути кинуті на порятунок. Офіційного пояснення поки немає, але факт залишається фактом – після гепатиту Е не виживає кожна п'ята вагітна.

Профілактика: оскільки вірус поширений в країнах Середньої Азії, вирушаючи туди в туристичну або ділову поїздку, особливу увагу слід приділяти якості води – пити виключно бутильовану або кип'ячену і мити овочі і фрукти тільки чистою водою.

У групу найбільш небезпечних гепатитів, здатних перекреслити не тільки здоров'я печінки, але й поставити під загрозу людське життя належать гепатити груп В, С і D. Механізм зараження гепатитами В, С, D — тільки парентерально, тобто кров хворого повинна потрапити в кров'яне русло здорової людини через пошкоджену шкіру або слизові оболонки. Збудники парентеральних гепатитів дуже стійкі, витримують кип'ятіння і можуть зберігатися у зовнішньому середовищі роками. Джерелом інфікування є переважно вірусоносії, а також хворі і ті, хто перехворів жовтяничними і безсимптомними гострими або хронічними формами гепатитів В, С, D. Передаються гепатити В, С, D через кров, або інфіковані нею слину, лімфу, вагінальні виділення, сперму, материнське молоко, сльози, піт, інші секрети і забруднені ними шприци, медичні інструменти та предмети побуту (загальні леза для гоління, ножиці, манікюрні та педикюрні набори, при проколюванні вух, пірсингу, татуювання). В даний час, завдяки максимальному використанню одноразового інструментарію та обладнання, дотримання санітарних норм інфікування гепатитами в лікувальних установах зведено до мінімуму. Часто ці гепатити супроводжують захворювання ВІЛ/СНІДу, особливо в групах ризику (наркомани, повії, алкоголіки та ін.)

Гепатит В самий небезпечний і важковиліковний з гепатитів, що вражає людей самого «квітучого» віку – від 20 до 40 років. Можливо, це зумовлено однією з причин передачі збудника – вірус легко «підчепити», практикуючи випадкові статеві зв'язки. Проблематично те, що діагностика гепатиту В неможлива без лабораторних досліджень і те, що він «має» досить тривалий інкубаційний період – до 120 днів.
Заразним хворий стає за 2-3 міс. до початку захворювання і при формуванні вірусоносійства може залишатися небезпечним все життя. Захворювання розвивається не відразу, а після прихованого, або інкубаційного періоду через 1,5-6 міс. після зараження вірусом В, через 1-4 міс. — вірусом С.

Типовим для сучасних гепатитів є їх протікання без жовтяниці і навіть без будь-яких ознак хвороби. Важкі хронічні ускладнення можуть виникнути несподівано через кілька років, а то й десятиліть після зараження і формуються частіше після безсимптомного перенесення хвороби та інфікування в дитячому віці (хронічний гепатит, цироз і первинний рак печінки).

 
Гепатит D частіше супроводжується тяжким перебігом і жовтяничними формами. Це завжди спарена з гепатитом В подвійна інфекція з частими ускладненнями і високою смертністю. Тому при появі будь-яких ознак захворювання вірусними гепатитами потрібно негайно звернутися до лікаря. У побуті зараження гепатитами відбуваються непомітно, коли ультрамікроскопична кількість вірусів потрапляє в організм через мікротріщини ротової порожнини, шкіри або слизових оболонок статевих органів.

Профілактика парентеральних гепатитів та ВІЛ-інфекції:

• Вірусоносій і людина, що перехворіла на гепатити В, С, D повинні попередити членів сім'ї та статевих партнерів про заразність крові і всіх виділень і про шляхи передачі та профілактики інфекцій, а також відмовитися від донорства — довічно.

• Попередження заражень через інфіковані інструменти. Будь-які маніпуляції необхідно проводити тільки стерильними інструментами (кип'ятіння не є стерилизующим засобом і застосовується для дезінфекції),

• Дотримання безпечного сексу (постійний статевий партнер), використання презерватива.

• Виконання особистої гігієни в побуті, особливо для профілактики заражень немовлят і дітей (індивідуальні ножиці та інші предмети побуту: не облизуйте соску дитини, не годуйте немовлят пережованої їжею; мийте руки з дворазовим та більш намилюванням тощо). Дезінфекцію в осередку проводять протягом максимального інкубаційного періоду.
 

• Найважливішим, ефективним і безпечним засобом профілактики гепатиту В, а разом і гепатиту D є щеплення проти гепатиту В.

Вакцина проти гепатиту В є з 1982 року. Її ефективність для попередження інфекції і розвитку хронічної хвороби, а також раку печінки через гепатиту В становить 95%.

 

Пропонуємо перевірити Ваші знання щодо гепатиту: Що Ви знаєте про гепатіт?