13 жовтня - День паліативної та хоспісної допомоги
Відсутність або нестача інформації щодо паліативної та хоспісної допомоги призводить невиліковно хворих людей до ще більших страждань. Саме тому, мета відзначення Всесвітнього Дня паліативної та хоспісної допомоги  -  підвищення інформованості громадськості щодо проблем паліативної допомоги та хоспісів, сприяння у створенні умов для підвищення розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб людей, які мають невиліковні захворювання та членів їх сімей, а також сприяння становленню та розвитку благодійних фондів, здатних підтримувати та розвивати рух хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі.

Як окремий напрямок медицини Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну  допомогу у 1982 році. Спочатку її визначили як догляд за людиною в останні дні життя. У 2002 році ВООЗ розширила поняття паліативної допомоги і сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення: паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань, а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

Надання окремих послуг паліативної допомоги є невід’ємною частиною роботи Центру первинної медичної допомоги м.Бахмута. Лікарі «первинки» призначають препарати для лікування хронічного больового синдрому та виписують на них рецепти, а також ведуть динамічне спостереження за цими пацієнтами.

 Пацієнту, в першу чергу,  потрібно укласти декларацію із сімейним лікарем, терапевтом або педіатром.  Лікарю інформація щодо стану здоров’я важкохворої людини дуже важлива для призначення  подальшої адекватної медичної допомоги.

Адже паліативна допомога, організована належним чином,  дозволяє людині не існувати, не кричати від нестерпного болю, а залишити цей світ зберігаючи почуття людської гідності.